Українська система освіти вже кілька років поспіль відчуває на собі катастрофічні впливи спочатку пандемії коронавірусу, а згодом повномасштабного вторгнення росії. За цей час учителі навчилися працювати онлайн. І хоча переважна більшість українських шкіл має шанс розпочати новий навчальний рік у «живому» форматі, перспектива онлайн-навчання для багатьох педагогів лишається досить імовірною.
Якісна організація онлайн-навчання вимагає неабияких зусиль педагогів. Чого варте лише проведення онлайн-уроків під час відключення електроенергії восени та взимку 2022–2023 років. Усі ці негаразди, звісно, відбиваються на психічному здоров’ї.
Пропонуємо замислитися над тим, що вчителі можуть зробити для того, щоб зберегти власне психічне здоров’я в таких умовах.
Існує принаймні 10 способів, за допомогою яких учителі можуть покращити своє психічне здоров’я і більш якісно проводити онлайн-заняття. Деякі з цих порад дуже прості (наприклад, вчасно залишати середовище, яке викликає стрес), водночас інші потребують розумових зусиль, коли вчителі повинні переосмислити свої звички (наприклад, не брати на себе занадто багато зобов’язань і не вибачатися надмірно).
Визначте свої пріоритети
Викладання в режимі онлайн схоже на комп’ютерну гру: щойно вчитель «вб’є одного монстра» (вирішить одну робочу проблему) – на його місці з’являться 2 інших. Ми реагуємо на проблеми, які виникають у процесі навчання, замість того, щоб поглянути на них ширше і побачити першопричину. І так ми наближаємось до вигорання. Коли ми вирішуємо незначні проблеми, ми почуваємось краще, бо відчуваємо контроль над ситуацією. Проте, якщо ми не навчимось визначати пріоритети або витрачатимемо енергію на те, що не в змозі контролювати, ми не зможемо зосередитись на найголовнішому – на навчанні.
Беріть відповідальність лише за те, що ви можете контролювати і приділяйте найбільше уваги тому, що дійсно важливо. Насамперед спитайте себе: «Що я повинен зробити, щоб почуватися добре? Так я буду знати, що мої учні вчаться і зростають». Коли ви визначите для себе головну мету, з неї будуть випливати пріоритети у вашій роботі.
Наприклад, ваша головна мета – своєчасно і об’єктивно давати учням зворотний зв’язок про їхні успіхи в навчанні. Коли справа доходить до визначення пріоритетів, багато вчителів відчувають, що перевантажені кількістю робіт, які вони повинні оцінити. Знайома ситуація? Можливо, ви неправильно розставляєте пріоритети.
Звісно, певні види контролю обов’язкові, оскільки вони передбачені освітніми програмами. Однак, коли йдеться про поточне оцінювання, розгорнутий зворотний зв’язок є важливішим, ніж кількість балів. Якщо ви згодні з цим, ви можете використовувати різноманітні застосунки, за допомогою яких можна швидко оцінити знання учнів. Так ви зекономите час на те, щоб дати розгорнутий коментар учням стосовно їхніх робіт.
Окрім оцінювання, є й інші галузі, в яких вам потрібно розставити пріоритети. Зазвичай робота вчителя включає в себе багато різних обов’язків. Однак, коли ви визначите пріоритети, ви зрозумієте, що деякі з них не є такими терміновими, як ви вважали раніше.
Спілкуйтеся з людьми, які дбають про себе
Коли вчителі чують фрази на кшталт: «Нам усім зараз важко», вони відчувають швидше роздратування, ніж підтримку, тому що ця фраза не звучить правдоподібно. Учителі можуть підтримувати один одного та разом зосереджуватися на тому, що справді важливо. Ви можете спілкуватися з колегами в школі або поза нею. Спілкуйтеся з тими колегами, кому ви справді довіряєте, щоб ваше спілкування не було негативним або токсичним. Ви можете обговорювати свої робочі проблеми, або взагалі не згадувати про роботу, зосередившись на позитивних моментах у вашому житті.
Для багатьох учителів таке спілкування – це своєрідний дозвіл. Дозвіл відчувати різноманітні емоції без нав’язування їх іншим. У ході таких розмов учителі можуть знаходити вирішення багатьох робочих проблем. Вони можуть висловлювати колективні пропозиції адміністрації школи (одному вчителю це зробити важче).
Ми можемо стверджувати з упевненістю: стримування негативних емоцій може негативно вплинути на фізичне і психічне здоров’я та викликати почуття провини чи образи. Знайдіть здоровий спосіб розповісти про свої проблеми – так, щоб знайти їх вирішення. Якщо ви завжди будете намагатися самостійно долати всі труднощі, це може призвести до вигоряння або до формального виконання своїх робочих обов’язків.
Пам’ятайте, що будь-яка поведінка – це комунікація
Коли ви відчуваєте сильний стрес, будь-яка дрібниця може спровокувати загострення ситуації. У цей складний час ми особливо напружені, і тому найменші прояви поганої поведінки з боку учнів (відволікання, перебивання тощо) ми сприймаємо як особисту неповагу. Щоб не реагувати в таких випадках надмірно, пам’ятайте, що будь-яка поведінка – це комунікація. За кожним вчинком учня стоїть певна потреба, яку він не вміє висловити по-іншому.
Можливо, учень намагається привернути увагу, яку не отримує вдома. Можливо, він відчуває себе невпевнено в незнайомому навчальному середовищі. Можливо, йому важко зосередитися: досить важко просидіти на уроках 5 і більше годин, особливо якщо вони проходять онлайн.
Коли ви відчуєте роздратування, проявіть цікавість, перш ніж робити передчасні висновки. Ставте учням питання, перш ніж реагувати. Якщо ви спитаєте: «Що ти робиш?» або «Що ти збираєшся робити?», ви покладете на учня відповідальність за те, щоб він змінив свою поведінку. І хоча вам може здаватися, що учень навмисне порушує правила, можливо, насправді він прагне до такої відповідальності.
Рухайтеся
Науковці довели, що ендорфіни знижують стрес. Неважливо, в школі чи вдома – існує багато способів підвищити рівень ендорфінів в організмі. Наприклад, добре допомагають фізичні вправи. Ви можете виділити кілька хвилин для цього в перерві між уроками.
Займайтесь медитацією. Створіть для цього вдома спеціальне місце. Розгорніть килимок для йоги, увімкніть заспокійливу музику. Якщо ви раніше не займалися медитацією, можете використати мобільний застосунок чи ролики з Youtube. Дізнайтеся, можливо десь поблизу проводяться безкоштовні заняття з йоги – у такому випадку ви зможете займатися разом з однодумцями. У теплу пору року такі заняття проводяться на відкритому просторі.
Якщо ви регулярно займаєтесь спортом або виконуєте фізичні вправи, ви можете поставити собі більш складні цілі. Наприклад, почніть бігати по 5 км чи навіть більше. Що вищі цілі ви зможете досягати, то сильнішим буде ваше відчуття власної компетентності і впевненості – навіть у тих сферах діяльності, де ви відчуваєте себе виснаженими і безсилими.
Зрештою, у вас завжди повинно бути відчуття, що у вас є час на себе. Багато вчителів одразу, коли повертаються з роботи, продовжують займатися робочими справами – перевіряють зошити, заповнюють документацію тощо. Присвячуйте трохи часу фізичними вправам – так ви відчуєте, що контролюєте свій особистий час. І до робочих справ ви повернетесь бадьорим.
Проводьте уроки весело
Перш ніж ми пояснимо цей пункт, зробимо застереження – розваги під час уроків не повинні створювати вам більше роботи. Учитель завжди може зробити процес навчання більш веселим, однак це може привнести більше стресу в його життя. Розваги можуть бути максимально простими – ви з учнями можете придумати якийсь особливий день (наприклад, дозволити учням з’явитися на онлайн-урок в оригінальних костюмах). Також ви можете запропонувати учням оригінальні завдання – наприклад, зробити протягом дня якийсь добрий вчинок і зняти про це ролик для Tik Tok. Ще одна ідея для онлайн-уроку – влаштувати день секретних записок, коли учні пишуть позитивні повідомлення однокласникам і вчителю.
Часто вчителям (і учням) буває нудно на уроках через те, що навчання онлайн проходить монотонно. Також учням бракує на уроках новизни. За можливості запрошуйте на уроки гостей, проводьте дітям віртуальні екскурсії, пов’язані з певною темою. Навколо є багато фахівців із різних галузей, які можуть розповісти учням цікаву і корисну інформацію або висловити експертну думку під час оцінювання навчальних проєктів. Можливо, вони також отримають задоволення від спілкування з дітьми.
Використовуйте доступні ресурси
Дуже часто в процесі навчання вчителі намагаються «винайти велосипед» замість того, щоб оцінити вже наявні ресурси. Сьогодні є багато нових технологій, які можуть значно спростити навчальний процес. Також під ресурсами ми розуміємо людей і організації, які можуть допомогти вам у викладанні дисциплін.
Бібліотека і медпункт школи також є вашими ресурсами. Якщо ви погано почуваєтесь протягом робочого дня, не соромтесь проконсультуватися в медсестри. Якщо ви відчуваєте стрес, можете звернутися до шкільного психолога, який порадить вам дієві способи заспокоїтись і знову зосередитись на навчальному процесі. Зрештою, якщо вам потрібне тихе місце, щоб відпочити, ви можете провести трохи часу в бібліотеці.
Розмежовуйте роботу і дім
Ця порада може здатись вам банальною, однак дотримуватись її для вчителів буває занадто важко. Учителі змушені займатися робочими справами до пізнього вечора. Однак хочемо нагадати вчителям, наскільки важливо розставляти пріоритети (пригадайте перший пункт нашого списку).
Ніхто не засудить вас за те, що ви будете проводити вечори з сім’єю або друзями, а не за роботою. Нічого страшного немає і в тому, що вчителі частину вільного часу приділяють роботі. Багато вчителів говорять, що це допомагає їм краще підготуватися до уроків, і на наступний день вони відчувають себе більш упевненими. Що б із цих двох варіантів ви не обрали, і те, й інше повинно бути вашими свідомим вибором.
Якщо ви вирішили працювати вдома у свій вільний час, організуйте вдома робочий простір. Так ваші робочі справи не будуть розповсюджуватися на всі сфери вашого домашнього життя. Ви можете організувати робоче місце у вітальні або працювати на столику для ноутбука. Однак працювати в спальні – це погана ідея: спальня потрібна для того, щоб розслабитися і заспокоїтися перед сном. Також не варто працювати на кухні – це місце спілкування з сім’єю під час вечері. Якщо ви будете працювати на кухні, ваші рідні, які хочуть провести час із вами, можуть відчувати негативні емоції.
Не соромтеся просити про допомогу
Багатьом із нас буває дуже складно просити про допомогу або приймати її від інших. Чому так відбувається? Можливо, тому, що ми знаємо, що іншим зараз теж складно. Ми можемо також відчувати провину за те, що поставили свої потреби на перше місце.
Подумайте: якщо ваші потреби не будуть задоволені, чи зможете ви якісно виконувати свою роботу? Як це вплине на ваші стосунки з учнями, з колегами по роботі, з друзями і членами сім’ї? Імовірно, що коли інші побачать, як ви просите про допомогу і приймаєте її, вони теж дозволять собі говорити про свої потреби. Зрештою, ми повинні подбати про себе, перш ніж допомагати іншим. Як кажуть бортпровідники, спочатку потрібно одягнути кисневу маску на себе, а вже потім – на іншого.
Не вживайте слово «вибачте» окрім випадків, коли ви справді просите вибачення за щось. Ми не повинні нести відповідальність за те, що не можемо контролювати.
Ми не можемо контролювати, чи відкриються школи, чи навчання буде продовжуватись онлайн.
Ми не можемо брати на себе відповідальність за те, як почуваються наші учні.
Ми не можемо контролювати різкі вислови батьків, які теж відчувають стрес.
Якщо ми будемо вибачатися через такі речі, це не покращить ситуації. Ба більше, це може дати людям неправильне уявлення, нібито ми несемо відповідальність за речі, які поза нашим контролем. І, звісно, ми в таких випадках не відчуваємо себе цінними чи компетентними.
Формулюйте реалістичні очікування
Коли ви визначаєте пріоритети, ви також повинні пам’ятати, що всі ваші очікування повинні бути реалістичними. Наприклад, ви хочете налагодити спілкування з батьками ваших учнів. Ви розумієте, що батьки теж повинні поєднувати свою роботу з тим, щоб контролювати навчальний процес своїх дітей. Якщо ви визначаєте спілкування з батьками як свій пріоритет, подумайте, чи це справді ваша мета, чи вас змушує це робити керівництво.
Якщо комунікація з батьками справді важлива для вас, то вам варто придумати зручні способи спілкування. Ви можете щотижня розсилати батькам поточні оцінки учнів і можете створити для цього шаблон. Ви можете створювати онлайн-зустрічі з батьками. Ви можете запланувати індивідуальні форми комунікації.
Коли ми говоримо про планування, ми говоримо про те, що потрібно передбачати можливі сценарії розвитку подій замість того, щоб реагувати на наслідки. Якщо ви хочете налагодити комунікацію з батьками, вам треба поставити себе на їхнє місце і уявити, з чим у них можуть виникнути труднощі. Продумайте, як можна вирішити такі проблеми. Планування дасть вам більше впевненості і свободи в часи невизначеності.
Навчіться говорити «ні»
Для деяких учителів буває дуже важко сказати «ні». Бути незамінним для всіх – просто нереально. Особливо такий тиск відчувають на собі молоді вчителі, які роблять великі обсяги роботи так само, як раніше це робили старші колеги. Вони погоджуються на те, щоб на громадських засадах відвідувати позашкільні заходи, займатися профорієнтацією, керувати гуртками тощо.
Сказати «ні» не означає, що вам байдуже. Насправді це може означати зовсім протилежне – що ви хочете зосередитись на тому, що вмієте робити найкраще. Однак ваша відмова не повинна звучати занадто різко, вона повинна стосуватися конкретної справи, а не всіх обов’язків загалом. І, звісно, вам не потрібно через це вибачатися. Для того, щоб озвучити свою відмову, вам навіть не потрібно говорити «ні». Розглянемо кілька альтернативних варіантів:
Я ціную те, що ви пропонуєте мені зайнятися цим, але зараз для цього не найкращий час. У майбутньому я з радістю обговорю з вами таку можливість.
Зараз я не можу займатися цим, але я знаю людину, яка може чудово підійти для цього. Чи можу я передати їй ваш телефон?
Чесно кажучи, якщо я зараз візьму на себе додаткові обов’язки, я остаточно вигорю. Коли я беру на себе зобов’язання, мені важливо вкладати в справу всю свою енергію.
Мені справді цікаво взяти участь у цьому, але не організовувати це. Ось що ви могли б мені доручити.
Мені подобається ідея, але навряд чи я зможу зробити це сам. Чи хотіли б ви, щоб я взяв у цьому участь? Чи хочете, щоб я допоміг сформувати групу людей для цього проєкту?
Я схильний брати на себе більше, ніж зможу впоратися. Якщо я зараз погоджусь, я навряд чи зможу це зробити сам.
Чим можу я подумати над вашою пропозицією кілька днів?
Щоб навчити чогось учнів, щоб вирішувати їхні проблеми, потрібно спочатку підтримувати свою внутрішню енергію. Щоб відчути себе цінним і здатним якісно виконувати свою роботу, ми повинні повірити у власну свободу і важливість професії вчителя.
Самозбереження має стати пріоритетом у нашій роботі. Коли ми окреслюємо наші межі, формуємо партнерські відносини, використовуємо доступні ресурси і привносимо в навчальний процес позитивні емоції, ми показуємо своїм учням хороший приклад. Він стане їм у пригоді, коли вони виростуть і будуть робити перші кроки в своїй кар’єрі.